Взаємовідносини з Творцем і ближнім-
Це основне в житті усіх людей:
Чи в серці є володарем Всевишній,
Чи любимо людей так, як самих себе.
Що центром є життя? Хто найцінніший в світі?
Чи серце не черстве до ближнього проблем?
Який характер маємо? Чи вміємо ми жити
По Слову Божому чи врозріз з ним ідем?
Який я слід залишу після себе?
Як я служу брату й сестрі - Тілу Христа?
Більше плодів принести може треба
З любов"ю в серці, яка ніжна і проста?
Своїм життям що світові говорю?
Чи бачать грішники в моїм житті Христа?
Чи дітям я відкрила Божу волю?
З людьми якими проживу життя?
До Божої сім"ї якої я належу?
Як я відношусь до братів, сестер?
Чи я вміщати кожного з них можу?
Чи я віддам за них саму себе?
Мета мого життя...Що входить в це поняття?
У сферах всіх відобразить Христа,
Служачи іншим, несучи їм щастя,
Творцю цим самим завжди догоджать.
Хочу служить тому, що вічне й непідвладне часу,
На кожнім місці, зараз, ось тепер.
Нехай в моїм житті Божа любов не гасне,
Бог є любов-Христос за мене вмер.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 8424 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Детки, в школу собирайтесь - zaharur Этот "злой" стишок, своего рода пародия на известный стишок Модзалевского, саркастически бросает вызов современной системе образования, которая усердно лишает ребёнка Детства и приспосабливает его сознание для успешной интеграции в общество счастливого потребителя. Вместо развития сердца и возрастания в познании Творца, вместо открытия ребёнку неразрывной связи между духовным и материальным миром, она пичкает до омертвения ум ребёнка огромными пакетами информации с пикантным добавлением (для прикрытия своей наготы) псевдодуховных фиговых листочков (в виде всяких "Основ религии и светской этики")
Стихотворение было навеяно, в числе прочего, "Учеником" Уильяма Блейка:
УЧЕНИК
Приятно выйти на лужок
Рассветною порой -
Трубит охотничий рожок,
И жаворонок со мной
Щебечет озорной.
А в школу не хочу идти -
И мне там не с руки,
Где под надзором взаперти
В узилище тоски
Корпят ученики.
О сколько дней я загубил,
Войдя в постылый класс!
Над книгами лишался сил,
Но знаний не запас -
Они мне не указ!
Поет ли птица или нет
Из спутанных тенет?
Как детям быть, когда Запрет
Их крылышки сомнет
И радости убьет?
Отец и мать! Коль вешний цвет
Обронит лепестки,
Коль не увидят яркий свет
Нежнейшие ростки
Под пологом тоски, -
To что созреет меж ветвей
На дереве таком?
И пору юности своей
Помянем ли добром
Глухим осенним днем?
---
