Чується з вулиці тихої осені шурхіт поспішний.
Бабине літо - мов спроба утримати те, що прожито.
Звикла давно вже до фрази я: "Юність моя ж ти колишня!"
Зараз звикають до неї недавно дрібні мої діти.
Голос писклявий на бас помінявся за рік цей у внука.
Хлопець сміється у дзеркалі: "Бабо, які ж ви маленькі!"
Не зрозуміти йому ще: нас горбить з роками розлука.
Біля могил наших рідних давно розрослися опеньки...
Падає, падає листя в пожухле, покручене зілля,
В отвір поштової скриньки повз білу липку павутинку.
Ніби недавно казали нам: осінь - пора для весілля.
Стверджують нині, що осінь дописує долі сторінку.
Та, попри все, щось не віриться цим невеселим прогнозам.
Може тому, що живу я, де зими дощами розмиті.
Іній пухнастий на травах тут зветься - серйозно! - морозом.
Пір'ям пташок перелітних, мов шовком, заплави розшиті.
В лютому тут по-святковому осінь весну зустрічає:
Бронзові та карамзинові свічі дубів біля стежки.
Листя з них, наче краплинки брунатного воску, спливає...
Ну, а весна одягнувши на сонці берізкам сережки,
Білим, рожевим, ліловим заквітчує тепле довкілля...
Тихо колишется ніжність солодко-духмяна на вітах...
Й віриться легко тоді в воскресіння, в прообраз весілля
Як у єднання Творця і відкуплених з тлінності світу...
Що ж, нехай чується пізньої осені шурхіт поспішний.
Я не сумую, що бабине літо вже майже прожито...
Це не кінець! Бо мені приготовив по смерті Всевишній
Те, що прекрасніше навіть весняного ніжного цвіту.
Там на алеях духмяних я з радістю рідних зустріну.
І не прийде вже ні старість, ні смерть ні болюча розлука...
Тільки б достойно пройти цю осінню життєву долину.
Господи, міцно тримай мої кволі, поморщені руки.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проповеди : Любовь - не марихуана - Олег Шорсткин Уважаемый читатель!
Твои грехи разрушили связь с Богом, но Отец небесный, благодаря жертве Своего Сына Иисуса Христа, готов простить тебя и восстановить. С молитвы покаяния может начаться твой путь к Богу.
Чтобы обратиться ко Христу, нужно:
Признать свою нужду в прощении: "Я грешен".
Покаяться и быть готовым оставить свой грех.
Уверовать, что Иисус Христос умер на кресте за Ваши грехи.
В молитве открыть сердце Иисусу Христу, признав Его Господином всей своей жизни.
БИБЛИЯ учит: "Ибо всякий, кто призовет имя Господне, спасется". (Рим.10:13).
Помолиться можно, примерно, так:
Господь Иисус Христос, я грешен и не могу жить без Твоего прощения. Я верую, что Ты принял смерть за мои грехи. Я оставляю свои грехи. Отныне я буду следовать только за Тобой - моим Господом и Спасителем. Во имя Иисуса Христа. Аминь.
После покаяния с Божьей помощью нужно налаживать новую христианскую жизнь: каждый день читайте Библию - Господь будет говорить с вами через то, что вы прочитаете; ежедневно молитесь. Выделите время, чтобы побыть наедине с Богом, поведать Ему о своей жизни, о трудностях и сомнениях, о надеждах и мечтах; регулярно ходите в церковь, где читают Библию, молитесь вместе с другими верующими - они окажут вам духовную поддержку.